З любов'ю спечена Хлібина
Була єдина!
І цілої - ніхто не міг присісти
І з'їсти,
Бо обідрав би тільки Рот.
От бачачи, що справи набувають
кепський поворот,
Рот
Просить зрадників-Ножів:
- Допоможіть!
Розріжте на скибки,
На самостійнії шматки!
І за хвилину
Розкраяв Ніж Хлібину!
А Рот, без зайвих слів,
По скибці з'їв!
* * *
Не дайте Батьківщину
Розкраять, мов хлібину!
Бо ворог, розпаливши злість,
По скибці з'їсть!
© Полікарп Шабатин.